• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Виховна робота

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні

учнівського самоврядування

№ 1 від 04.09.2023 року

І. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ

1. Правила поведінки учнів базуються на законах України, постановах Міністерства освіти та науки України , органів місцевого самоврядування, Статуті школи.

2. Учень приходить в школу за 15-20 хвилин до початку занять, чистий і охайний, займає своє робоче місце з першим дзвінком, готує все необхідне навчальне приладдя до майбутнього уроку.

3. Не можна приносити на територію школи з будь-якою метою і використовувати будь-яким способом зброю, в т.ч. ножі, вибухові, вогненебезпечні речовини; спиртні напої, сигарети, наркотики і інші одурманюючі засоби і отрути, а також токсичні речовини і таблетки.

4. Забороняється вживання непристойних виразів і жестів.

5. Не можна без дозволу педагогів або медичної сестри (за узгодженням з батьками) йти зі школи та її території в урочний час.

6. У разі пропуску занять учень зобов'язаний пред'явити класному керівнику довідку або записку від батьків (осіб, їх заміняють) про причину відсутності на заняттях. У разі пропуску більше трьох днів учень зобов'язаний представити довідку з медичної установи.

7. Учень школи повинен проявляти пошану до старших, піклуватися про молодших. Школярі поступаються дорогою дорослим, старші - молодшим, хлопчики - дівчаткам.

8. Поза школою учні поводяться скрізь і усюди так, щоб не принизити свою честь і гідність, не заплямувати добре ім'я школи.

9. Учні бережуть майно школи, акуратно ставляться як до свого, так і до чужого майна, дотримуються чистоти і порядку на території школи.

10. До учнів, які привласнили чужі речі, застосовуються дисциплінарні стягнення. У разі спричинення збитку чужому майну, батьки учнів, які заподіяли збиток, несуть матеріальну відповідальність.

11. Учні, які знайшли втрачені або забуті, на їх думку, речі, належить здати черговому, який знаходиться на першому поверсі школи, черговому вчителю, класному керівнику або шкільній адміністрації.

12. Булінг є неприпустимою формою поведінки учнів у школі та за її межами.

13. Не дозволяється жувати гумку, учні можуть користуватися на урокахгаджетами лише для навчання.

14. Учень зобов'язаний виконувати домашні завдання в терміни, встановлені шкільною програмою.

15. На першу вимогу вчителя учень зобов’язаний давати щоденник.

16. Учень повинен щодня вести записи домашніх завдань у щоденнику.

17. Приносити на заняття всі необхідні підручники, зошити, інструменти і письмове приладдя.

ІІ. ПОВЕДІНКА НА УРОКАХ

1. Учні входять до класу за дзвоником. Запізнюватися на уроки без поважних причин заборонено.

2. Коли вчитель входить в клас, учні встають, вітаючи вчителя. Так само учні вітають будь-якого дорослого, який увійшов до класу під час занять.

3. Під час уроку не можна ходити по класу без дозволу вчителя, голосно розмовляти, кричати, відволікатися самому і відволікати інших товаришів від занять розмовами, іграми і іншими справами, що не стосуються уроку.

4. Заняття у школі проводяться за кабінетною системою. За кожним учнем у кожному кабінеті закріплено окреме місце. Кожен учень відповідає за збереження санітарного стану та майна на своєму робочому місці.

5. Якщо під час занять учню необхідно вийти з класу, то він повинен попросити дозволу у вчителя.

6. Учень на уроці зобов'язаний виконувати всі вимоги вчителя.

7. Під час відповіді на запитання вчителя учень повинен відповідати голосно, виразно, зрозуміло.

8. Якщо учень хоче поставити питання вчителеві або відповісти на питання вчителя, він піднімає руку.

9. На уроці учень має право ставити питання вчителеві, якщо не зрозумів матеріал під час пояснення.

10. На уроки фізичної культури учні приходять у спортивній формі та спортивному взутті. Учні, звільнені від занять фізкультурою, обов'язково присутні в залі.

11. Дзвінок про закінчення уроку дається для вчителя. Тільки коли вчитель оголосить про закінчення занять, учні мають право покинути клас. При виході вчителя або іншого дорослого з класу учні встають.

12. Учень має право в коректній формі обстоювати свій погляд і свої переконання при обговоренні різних спірних і неоднозначних питань, які стосуються теми уроку.

13. Учні зобов’язані знати і дотримуватися правил техніки безпеки як під час уроків, так і після їх закінчення.

14. Користування мобільним телефоном під час уроку заборонено.

ІІІ. ПОВЕДІНКА УЧНІВ ДО ПОЧАТКУ, НА ПЕРЕРВАХ І ПІСЛЯ УРОКІВ

1. Під час перерви учень зобов'язаний:

- підтримувати чистоту і порядок на своєму робочому місці;

- вийти з класу, якщо попросить вчитель;

- учні на перервах знаходяться на своєму поверсі;

- підкорятися вимогам чергового вчителя по поверху;

- при зустрічі з вчителями, батьками, дорослими відвідувачами школи учні вітаються і звільняють дорогу;

- учням забороняється входити до вчительської без дозволу;

- забороняється вживати непристойні вирази і жести, шуміти, заважати відпочивати іншим.

2. Час перерви — особистий час кожного учня. Він може його проводити по своєму розумінню, але не повинен заважати іншим.

3. Під час перерви учні можуть вільно пересуватися по школі, окрім тих місць, де їм заборонено знаходитися в цілях безпеки (горище, підвал, кухня).

4. Під час перерв учням категорично забороняється залишати шкільну будівлю задля збереження життя та здоров’я та з метою уникнення випадків травматизму серед учнів.

5. Під час перерв забороняється бігати по школі, по сходах, поблизу віконних отворів, грати в м’яча у класі, коридорах та інших місцях, не пристосованих для ігор.

6. Під час перерв забороняється штовхати один одного, гратися в небезпечні ігри, кидатися портфелями і іншими предметами, застосовувати фізичну силу.

7. У школі та на її території категорично забороняється тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв.

8. Категорично забороняється самовільно відкривати вікна, сидіти на підвіконнях.

9. На перервах школярі можуть звернутися до свого классного керівника, чергового вчителя за допомогою, якщо проти них здійснюються протиправні дії.

ІV. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЗОВНІШНЬОГО ВИГЛЯДУ УЧНІВ

1. У школу учні повинні приходити в одязі, який відповідає перебуванню дитини у суспільних місцях. Стиль одягу - діловий, класичний.Для уроків фізичної культури, трудового навчання, хімії обов’язкова спеціальна форма.

2. Спортивний одяг, призначений для уроків фізкультури, на інших уроках недоречний.

3. Одяг повинен відповідати зросту, виражати пошану господаря до самого собе і суспільства.

4. Не можна зловживати косметикою і носити багато прикрас на заняття.

5. Знаходитися в школі у верхньому одязі без особливих на те причин не дозволяється.

6. На урочисті загальношкільні заходи учні приходять у святковій формі.

7. На вечори, концерти учні вибирають одяг по рекомендації батьків та на свій розсуд.

V. ЧЕРГОВИЙ ПО КЛАСУ І ШКОЛІ

1. Черговий по класу учень під час перерви має перевірити навчальний кабінет, підготувати дошку, забезпечити порядок у кабінеті.

2. Черговий учень має право зробити зауваження іншим учням щодо правил поведінки та санітарних правил у навчальному кабінеті.

3. Черговий клас по школі має приступити до чергування за 30 хв. до початку занять. Чергування по школі триває один навчальний тиждень протягом робочого дня.

4. Чергові учні допомагають черговому вчителю у здійсненні контролю за чистотою, порядком по школі, за виконанням всіма учнями цих правил.

VІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Учні не мають права під час знаходження на території школи і при проведенні шкільних заходів здійснювати дії, небезпечні для життя і здоров'я самого себе та оточуючих.

2. За порушення цих Правил та Статуту школи учні притягуються до відповідальності, до них можуть бути вжиті такі стягнення:

- усне зауваження;

- запис зауваження в щоденник;

- виклик учня самого або з батьками на засідання Ради профілактики;

- відшкодування завданої учнем матеріальної шкоди його батьками.

3. Ці Правила розповсюджуються на всіх учнів школи і є обов’язковими для виконання на всій території школи, а також під час усіх заходів, що проводяться школою.


Профілактичні бесіди шкільної медсестри Гунько Г.Д. з учнями 8-9 класів

/Files/images/00_zahodi/medsestra_pro_gggnu/0-02-05-1c4ff701b248c6832c13c060e7feff351b369b217d84c9bf96e31b3f3f4258dd_7fdaae82.jpg

/Files/images/00_zahodi/medsestra_pro_gggnu/0-02-05-0c8755f34dfd8c8b6c748580c7ce262ffd9c008f36d3650ddc5c75308487f89e_799f59d2.jpg


ПОРЯДОК ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)" wym-1607033482071

Процедура подання (з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)

1. Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

2. На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування).

3. Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.

4. До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.

5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу

1. Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.

2. Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.

3. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор школи повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

4. Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.


Наказ " Про організацію роботи щодо протидії булінгу в школі"

/Files/images/2020_nakaz_bulng/Булінг наказ.png

/Files/images/2020_nakaz_bulng/Дії у разі виявл.булінгу.png

/Files/images/2020_nakaz_bulng/План по булінгу.png




/Files/images/2020vihrobota/Сурми підсумки.png


/Files/images/2020vihrobota/План МО.png


/Files/images/2020vihrobota/Про організацію виховної.png


/Files/images/2020_vihovna_robota/Scan_20201005_141911.jpg


Програма виховної роботи школи

«Створення виховного середовища, що сприяє формуванню життєвих компетентностей особистості та її успішної реалізації»

Вікова категорія: учні 1-11 класів

І ВСТУП

Сучасний виховний процес як важлива складова педагогічного процесу вимагає переосмислення його сутності, нових підходів, здійснення ефективного педагогічного управління. Назріла необхідність заміни проведення стандартних заходів для школярів на цілеспрямоване і професійне управління виховним процесом.

Виховання – це не підготовка і проведення заходів, а внутрішня самозміна особистості, яка відбувається на основі особистого досвіду і здобуття знань про навколишній світ. Нові підходи до виховання змінюють уявлення про педагогічний простір: не вказувати, не вимагати, а створювати умови для свободи вибору. Адже сучасному суспільству потрібна особистість, яка б могла самостійно діяти, приймати рішення, робити свій вибір і відповідати за нього, здатна орієнтуватися в мінливому нинішньому житті. У навчальному закладі людина не тільки здобуває освіту, а й стає особистістю, набуває абсолютних цінностей життя. Отже, одним із аспектів сучасного реформування освіти є методологічна переорієнтація процесу виховання на розвиток особистості, формування її основних компетенцій, життєвих навичок. Мета діяльності сучасної школи полягає в тому, щоби навчити учнів вирішувати нестандартні задачі, оволодіти технологією життєвого успіху, навичками соціальної мобільності, конкурентноздатності. Школа, без сумніву, повинна вчити життю, але не прямо, не відтворюючи те життя, яке кипить за стінами, а створюючи особливий педагогічний простір, особливе середовище, яке б мало виховний вплив на особистість.

Аналітична робота з вивчення рівня сформованості ключових життєвих компетентностей учнів показала, що значна кількість випускників ще недостатньо готові до входження у самостійне життя, використання здобутих знань для вирішення практичних завдань, аналізу нестандартних ситуацій.

Тому однією з головних ідей діяльності школи стало створення такого виховного середовища, яке б сприяло формуванню життєвих компетентностей особистості.

В основу програми реалізації виховної проблеми школи покладено основні ідеї Державної національної програми «Освіта (Україна ХХІ століття)», Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Національної доктрини розвитку освіти, Національної програми патріотичного виховання молоді, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Програми Міністерства освіти і науки України «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», Статуту школи, Концепції розвитку школи, Положення про класного керівника.

Програма ґрунтується на положеннях міжнародних правових актів та чинного українського законодавства.

ІІ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОГРАМИ

1. Мета і завдання програми

Головна мета програми - створення цілісної моделі виховної системи школи на основі національних та загальнолюдських цінностей, що дасть можливість створити єдине виховне середовище, яке сприятиме вихованню компетентної особистості учнів школи.

Завдання програми:

  • систематизація виховного процесу в навчальному закладі, надання йому більшої цілеспрямованості;
  • створення сприятливого простору для самореалізації особистості дитини, розвитку її творчих здібностей, попередження негативних проявів, надання учням можливості зрозуміти, що їх доля – в їхніх руках;
  • виховання молодого покоління з активною життєвою позицією, високою культурою і моральними переконаннями;
  • орієнтування учнів на репродукцію набутих правових, економічних, морально-естетичних, екологічних, трудових знань та використання їх у повсякденному житті;
  • забезпечення педагогічної підтримки дитини в рішенні та розв’язанні проблем;
  • забезпечення високої культури взаємовідносин у системах «учитель - учень», «учитель - батьки», «учень - учень», «учень – суспільство»;
  • впровадження у виховний процес інновацій;
  • розвиток демократичного стилю керівництва виховним процесом;
  • забезпечення взаємодії навчального закладу з усіма соціальними інститутами та координацію зусиль суб’єктів виховання;
  • стимулювання підвищення професійної компетентності педагогів у здійсненні процесу виховання.

2. Методологічні засади програми

Основна парадигма, за якою працює навчальний заклад, – гармонія духовного, психічного і фізичного з метою виховання творчої, високодуховної, інтелектуальної, компетентної особистості.

Методологічною основою програми є такі уявлення:

  • Людина знаходиться в постійному саморозвитку, стаючи суб’єктом власного життя;
  • Освіта – процес становлення і розвитку особистості в соціально створеному природо-соціокультурному середовищі;
  • Учень – головний суб’єкт виховного процесу;
  • Учень, учитель, батьки – рівноправні партнери виховного процесу;

Засади, на яких має ґрунтуватися діяльність школи:

  • життєтворча і культуротворча спрямованість навчально-виховного процесу. Найголовнішою місією школи є плекання учня як творця і проектувальника свого життя, допомога йому в усвідомлення змісту життя як феномену культури, оволодінні мистецтвом жити - особливим умінням та високою майстерністю у творчій побудові, що базується на його знанні, технологіях життєздійснення.
  • ідея гуманізації, суть якої полягає в переорієнтації освіти на особистісну спрямованість, процес розвитку і самоствердження, самореалізацію особистості. Ставлення до дитини як до суб'єкта передбачає ціннісне сприйняття кожної особистості, повага її самобутності, розуміння того, що дитина має свою життєву історію, власне "Я", свій внутрішній світ.
  • діяльнісна спрямованість навчання та виховання. Це підхід до знання як інструменту ефективного виконання життєвих і соціальних ролей, оволодіння технологію соціальної дії.
  • ідея демократизації укладу шкільного життя, утвердження рівних можливостей, співробітництва, багатоманітності, самоорганізації, самодіяльності;
  • принцип саморозвитку особистості, гнучкості організаційних форм.

Загальні принципи діяльності педагогічного колективу:

  • Гуманно-особистісний підхід до дітей, що передбачає віру у можливості кожного учня, співпрацю з учнями.
  • Індивідуалізація виховання шляхом визначення найбільш оптимальних методів і форм педагогічної роботи.
  • Поетапне становлення і розвиток природних здібностей дитини та її ключових компетентностей.
  • Формування нової ментальності учнів, батьків, вчителів в процесі переорієнтації з академічних досягнень на особистість дитини.

Виховне середовище повинно бути безпечним, довірливим, комфортним, відкритим, моральним, патріотичним, зорієнтованим на культуротворенні, розвиваючим.

Розвиваюче виховне середовище надає можливості:

- учням – самовизначатися, самоудосконалюватись, самореалізовуватись у різноманітних видах діяльності;

- педколективу – реалізувати цю мету через соціально-педагогічні ініціативи, створюючи умови для соціалізації учнів;

- батькам – брати участь у створенні єдиного освітньо-виховного простору.

3. Зміст виховної роботи школи

Мета і завдання виховання

Головною метою виховання на сучасному етапі розвитку освіти є виховання школяра як свідомого і активного громадянина України, вільної, демократичної, життєво та соціально компетентної високодуховної особистості, з розвиненими естетичним, етичним ставленням до навколишнього світу та самої себе, здатної здійснювати самостійний вибір, приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях.

Загальній меті виховання підпорядковується спеціально спроектована система поетапно конкретизованих завдань, сконцентрованих на формуванні системи життєвих компетентностей, соціальних та особистісних цінностей особистості. Послідовне досягнення цих завдань наближає вихователя до мети як ідеального образу вихованої особистості, який відображено у моделі успішного випускника школи.

Принципи виховання

Визначальними у виховній діяльності школи слід вважати такі принципи:

- принцип гуманізму,

- принцип демократизму,

- принцип діалогічної взаємодії та свободи вибору,

- принцип природовідповідності,

- принцип національної спрямованості,

- принцип системності та систематичності,

- принцип активності, самодіяльності

- принцип взаємодії різних соціальних інститутів,

- принцип усвідомленої перспективи.

Складові компоненти виховного середовища:

  • виховання у процесі навчання;
  • морально-психологічний клімат у шкільному колективі,
  • стиль взаємовідносин між учнями, учнями і вчителями, вчителями і батьками;
  • виховний вплив позашкільного соціуму;
  • позаурочна виховна діяльність:

- виховні справи,

- учнівське самоврядування,

- дитячі та молодіжні організації,

- позашкільна освіта.

Пріоритети виховання

Реалізація мети виховання відбувається через різні види виховної діяльності:

- навчально-пізнавальна,

- фізично-оздоровча,

- трудова,

- соціально значуща,

- художньо-естетична,

- краєзнавчо-екологічна,

- творча та ін.

Пріоритетними у вихованні молодого покоління слід вважати такі напрями:

- національно-патріотичне,

- громадянське,

- правове,

- духовно-моральне,

- естетичне,

- екологічне,

- трудове,

- фізичне.

Вони є основними складовими процесу виховання і відповідають змістовим лініям програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України».

Реалізація цих напрямів сприяє формуванню відповідних життєвих компетентностей учнів:

- суспільно-громадянські компетентності,

- особисті життєтворчі компетентності,

- професійно-трудові компетентності,

- здоров’язберігаючі компетентності,

- еколого-валеологічні компетентності,

- естетично-духовні компетентності,

- комунікативно-інформаційні компетентності.

Взаємозв'язок напрямів виховання, ціннісних орієнтацій

із формуванням життєвих компетентностей особистості

4. Прогнозований результат виховання

КомпетентностіПрогнозований результат - здатність учнів
Особисті життєтворчі компетентності- вміє цінувати себе як носія фізичних, духовних та соціальних сил,
- володіє навичками пізнання власного внутрішнього світу,
- прагне до набуття нових знань, вмінь, навичок, - генерує нові ідеї, приймає нестандартні рішення,
- тренує волю, працелюбність, наполегливість,- володіє навиками самооцінки, самоконтролю, самоусвідомлення, готовий до самовдосконалення,
- визначає життєві цілі,
-складає і виконує життєві програми,- мотивує себе на успіх,-
- здатний до вибору численних життєвих альтернатив, що пропонує сучасне життя
Здоров’язберігаючі компетентності- бережливо ставиться до свого здоров’я та здоров’я інших,
- вміє адекватно оцінювати стан свого психічного здоров’я та турбується про нього,
- забезпечує раціональне харчування,
- чергує розумову і фізичну активність, працю і відпочинок,
- дотримується санітарно-гігієнічних вимог,
- попереджує виникнення негативних звичок,
- працює над вдосконаленням фізичних та психічних задатків, витривалості, високої працездатності,
- залучається до регулярних занять фізичною культурою і спортом,
- пропагує здоровий спосіб життя.
Еколого-валеологічні компетентності- усвідомлює значення природи в житті людини, самоцінність природи,
- розуміє взаємозв’язок стану довкілля і здоров’я людини,
- відчуває особисту причетність до збереження природних багатств, відповідальність за них,
- здатний гармонійно співіснувати з природою, поводитись компетентно, екологічно безпечно;
- керується у ставленні до природи кращими традиціями українського народу;
- вміє дати критичну оцінку споживацько-утилітар ному ставленню до природи, протистоїть проявам такого ставлення доступними способами;
- бере активну участь у природоохоронних заходах.
Естетично-духовні компетентності- володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори,
- має розвинений естетичний смак, широкий спектр естетич-них почуттів,
- здатний виразити власне ставлення до мистецтва,
- розвиває власні творчі здібності через мистецьке самови-раження та участь у культурному житті.
- поважає культуру рідного народу та культури інших націй та народностей,.
- з повагою ставиться до національних та загальнолюдських духовних цінностей, керується ними у своїх вчинках,
- проявляє єдність моральної свідомості і поведінки,
- володіє активною за формою та моральною за змістом життєвою позицією.
Комунікативно-інформаційні компетентності- володіє комунікативною культурою,
- використовує техніки успішного спілкування,
- володіє вербальними і невербальними способами спілкування,
- вміє запобігати та виходити з різних конфліктних ситуацій,
- розробляє та реалізовує стратегії спільних дій.
- критично сприймає інформацію, самостійно аналізує її,
- раціонально використовує комп’ютер,
- володіє умінням пошуку, систематизації, зберігання та передавання інформації,
- застосовує інформацію для досягнення поставлених завдань.
Професійно-трудові компетентності- усвідомлює соціальну значущість праці,
- має розвинену потребу у трудовій активності, ініціативність,
- вміє знаходити своє місце у працюючому колективі,
- проявляє охайність, бережливість, самоконтроль у процесі будь-якої діяльності,
- вміє раціонально розподіляти робочий час,
- розуміє економічні закони і проблеми суспільства та засоби їх розв’язання, реалізовує і обстоює свої права як суб’єкта ринкових відносин,
- вміє вигідно презентувати себе на ринку праці,
- дотримується етики у професійних стосунках,
- готовий до творчої діяльності, самореалізації, конкурентно спроможний.
Суспільно-громадянські компетентності- вміє виконувати різні функції та ролі в колективі,
- вміє визначати свій статус в соціальній групі,
- вміє аналізувати сутність соціальної поведінки,
- реалізовує і послідовно обстоює свої права,
- використовує засоби громадянського впливу,
- проявляє свідомий патріотизм, національну свідомість, правосвідомість, політичну культуру, культуру міжетнічних відносин,
- виражає своєю поведінкою повагу до української символіки, історії, звичаїв і обрядів,
- приймає виважені рішення з урахуванням норм і цінностей громадянського суспільства,
- займає позицію активного суб’єкта громадянського суспільства, який може і має впливати на долю країни.

ІІІ РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМИ

1. Етапи реалізації програми

Робота педагогічного колективу школи над даною проблемою розрахована на 5 років, і розподілена на 4 етапи, які покладаються в основу методичної роботи протягом 5 років (2019-2024 н.р.)

I. Аналітично-діагностичний (2019 – 2020 н.р.)

Пошук інформації з проблеми, вивчення передового досвіду з проблеми; спостереження та аналіз рівня сформованості життєвих компетентностей учнів.

Визначення та наукове обґрунтування теми, мети та завдань програми .

Вивчення наукової літератури та аналіз педагогічного досвіду з даної проблеми.

Проведення педагогічної ради, учнівської та батьківської конференцій щодо роботи над програмою «Створення виховного середовища, що сприяє формуванню життєвих компетентностей особистості».

Проведення вхідного моніторингу «Рівень готовності вчителів, батьків та учнів до участі в програмі».

Вивчення інноваційного потенціалу, яким володіє педагогічний колектив, та визначення прогресивних педагогічних технологій, якими повинен володіти колектив для реалізації завдань програми.

II. Організаційно-проектний (2020-2022 н.р.)

Моделювання організаційно-управлінської, методичної структури та індивідуально-творчої системи роботи з проблеми, апробація нової організаційно-методичної моделі виховної системи школи

Визначення структурних елементів інноваційної системи виховної роботи школи.

Розробка та апробація навчально-методичного (методичні рекомендації, методичні розробки, практичний матеріал для вчителів) забезпечення реалізації програми.

Впровадження у навчально-виховний процес школи прогресивних педагогічних технологій, які забезпечують реалізацію програми.

Забезпечення постійного цілеспрямованого підвищення професійної компетентності та кваліфікації педагогічних працівників школи шляхом використання різноманітних форм методичної роботи.

Розширення взаємодії школи з партнерами (батьківською громадськістю, позашкільними закладами) щодо реалізації програми.

ІІІ. Узагальнюючий (2022-2023 н.р.)

Аналіз результатів роботи над методичною проблемою, відпрацювання діючої моделі системної організації компетентнісно спрямованої виховної роботи школи.

Статистично - кількісний та описово-якісний аналіз результатів реалізації програми.

Порівняльна характеристика розвивального впливу традиційної та інноваційної системи виховання в умовах роботи над програмою.

Індивідуальна допомога. Індивідуальні методичні консультації.

Аналіз і систематизація матеріалів методичного об’єднання, творчої групи.

Науково-практична акредитація відпрацьованої системи виховної роботи школи та вироблення рекомендацій для її масового впровадження у практику роботи навчальних закладів.

IV. Впроваджуючий (2023-2024 н. р.)

Дослідження результатів роботи, узагальнення педагогічного досвіду, розвиток ідей, розповсюдження результатів роботи з проблеми.

Внесення коректив і відповідних змін до організаційно-педагогічних, матеріально-технічних умов реалізації програми.

Адаптування та затвердження нормативної бази.

Творчі звіти методичних структур

Друк матеріалів з досвіду роботи.

3. Очікувані результати реалізації програми

- створення сприятливого навчально-виховного середовища для оптимального розвитку, розкриття творчого потенціалу педагогів і учнів, формування основних життєвих компетентностей особистості;

- забезпечення цілісного підходу до виховання і розвитку особистості учня. Створення єдиної комплексної системи виховних впливів школи, сім’ї, громадськості;

- підвищення і вдосконалення професійної компетентності педагогічних працівників;

- забезпечення єдності навчання і виховання як двох взаємозалежних складових системи освіти;

- набуття учнями соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних відносин, формування в молоді національної свідомості, розвиненої духовності, фізичної досконалості, правової, трудової, екологічної культури, соціальної активності та свідомої громадянської позиції;

- поєднання організаційно-педагогічної, родинно-сімейної, національно-культурної, просвітницької діяльності вчителів, батьків, учнів, місцевої громади,

- створення дієвої моделі виховної системи школи.

3. Очікувані результати реалізації програми

- створення сприятливого навчально-виховного середовища для оптимального розвитку, розкриття творчого потенціалу педагогів і учнів, формування основних життєвих компетентностей особистості;

- забезпечення цілісного підходу до виховання і розвитку особистості учня.Створення єдиної комплексної системи виховних впливів школи, сім’ї, громадськості;

- підвищення і вдосконалення професійної компетентності педагогічних працівників;

- забезпечення єдності навчання і виховання як двох взаємозалежних складових системи освіти;

- набуття учнями соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних відносин, формування в молоді національної свідомості, розвиненої духовності, фізичної досконалості, правової, трудової, екологічної культури, соціальної активності та свідомої громадянської позиції;

- поєднання організаційно-педагогічної, родинно-сімейної, національно-культурної, просвітницької діяльності вчителів, батьків, учнів, місцевої громади,

- створення дієвої моделі виховної системи школи.


ПЛАН РОБОТИ МЕТОДОБ'ЄДНАННЯ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ НА 2019- 2020 н. р.

ПРОБЛЕМА, НАД ЯКОЮ ПРАЦЮЄ МО КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ

" Формування загальнокультурної компетенції учнів у контексті вимог сьогодення"

І засідання (організаційне) "СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ ВИХОВАННЯ У ВИМІРАХ СЬОГОДЕННЯ" Серпень
№ з/п Зміст Відповідальні Відмітка про виконання
1. Про результати виховної роботи у 2018– 2019 навчальному році Голова МО
2. Визначення основних напрямків методичної роботи на 2019 -2020 начальний рік. Обговорення та реалізація методичної проблеми МО класних керівників Затвердження плану роботи методичного об’єднання та планів виховної роботи класних керівників на 2019 – 2020 навчальний рік. Голова МО
3. Затвердження плану роботи МО класних керівників на 2019 - 2020 н.р Педагог-організатор
4. Про організацію роботи з дітьми пільгових категорій Голова МО, класні керівники
5. Про організацію роботи медико-педагогічного контролю уроків фізичної культури класними керівниками Заступник директора з НВР
6. Про організацію та проведення інструктажів з БЖ учнів. Обговорення. Складання пам'яток. Голова МО
7. Про організацію роботи з батьками протягом навчального року Голова МО
8. Про стан організації роботи з профілактики дитячого травматизму, охорони життя і здоров’я дітей. Голова МО

Робота між засіданнями

№ з/п Зміст Відповідальні Відмітка про виконання
1. Підготовка та проведення першого уроку. Класні керівники
2. Організація та проведення заходів за планом . Педагог - організатор
3. Контроль за станом відвідування учнів школи. Класні керівники
4. Профілактична робота з учнями схильними до правопорушень. Практичний психолог, класні керівники
ІІ засідання: ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ Листопад
№ з/п Зміст Відповідальні Відмітка про виконання
1. Про стан відвідування учнів школи Практичний психолог , класні керівники
2. Організація системи профілактики правопорушень серед дітей та підлітків шкільного віку на основі гуманізації сучасної школи Голова МО
3. Профілактика травматизму. Попередження нещасних випадків з учнями в школі та в побуті. Голова МО
4. Психологічна робота з учнями. Результат проведеного анкетування з учнями 5 класу. Практичний психолог
5. Роль Ради Профілактики правопорушень у вирішенні проблеми важковиховуваних учнів Практичний психолог .
6. Аналіз проведення тижня знань безпеки життєдіяльності Педагог-організатор, класні керівники

Робота між засіданнями

№ з/п Зміст Відповідальні Відмітка про виконання
1. Виховний захід до Дня писемності. Педагог - організатор
2. Акція "Незабудка пам’яті жертв голодомору". Педагог-організатор, класні керівники
3. Контроль за станом відвідування учнів школи. Класні керівники, соціальний педагог
4. Діагностика творчих здібностей учнів. Практичний психолог, класні керівники
ІІІ засідання: ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ЇХ СПОСОБІВ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ КОНФЛІКТІВ КУЛЬТУРИ ПОВЕДІНКИ ТА СПІЛКУВАННЯ, НАВЧАННЯ. Січень
№ з/п Зміст Відповідальні Відмітка про виконання
1. Аналіз роботи МО класних керівників за І семестр 2019-2020 навчального року. Голова МО
2. Планування роботи класних керівників на ІІ семестр 2019-2020 навчального року. Надання методичних рекомендацій щодо проведення заходів за планом роботи школи. Голова МО
3. Про результати контролю за якістю проведення виховних годин Директор
4. Про стан роботи з профілактики правопорушень серед учнів школи Практичний психолог
5. Підсумки проведеної роботи з національно-патріотичного виховання у І семестрі Педагог-організатор
6. Розв'язання проблем адаптації учнів у 5-му класі до навчання в середній школі Практичний психолог
7. Система роботи класних керівників по формуванню в учнів культури поведінки та спілкування Класні керівники

Робота між засіданнями

№ з/п Зміст Відповідальні Відмітка про виконання
1. Організація та проведення заходів за планом . Педагог - організатор
2. Попередження дитячого травматизму Голова МО
3. Контроль за станом відвідування учнів школи. Класні керівники.
4. Консультації для класних керівників з питань індивідуального розвитку учнів. Практичний психолог
5. Робота з членами МО над реалізацією виховних проблем. Голова МО
ІV засідання: ФОРМУВАННЯ В ШКОЛЯРІВ ВИСОКОЇ ГРОМАДСЬКОЇ АКТИВНОСТІ ТА НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ
Березень
№ з/п Зміст Відповідальні Відмітка про виконання
1. Форми та методи формування національної свідомості та патріотизму серед школярів. Педагог – організатор
2. Обмін досвідом між класними керівниками: - виховання у школярів національних і загальнолюдських цінностей; - системна робота з патріотичного виховання; - шляхи формування національної свідомості школяра; - виховання поваги до державних символів Педагог – організатор
3. Попередження дитячого травматизму Голова МО
4. Аналіз відкритих виховних заходів Усі члени МО
5. Про стан роботи з батьками Голова МО
6. Про стан відвідування учнями навчальних занять Голова МО

Робота між засіданнями

№ з/п Зміст Відповідальні Відмітка про виконання
1. Методично – консультативна робота з класними керівниками Голова МО
2. Робота з членами МО над реалізацією виховних проблем. Голова МО
3. Контроль за станом відвідування учнів школи. Голова МО
4. Консультації для класних керівників з питань індивідуального розвитку учнів. Практичний психолог
5. Шевченківські дні Вчителі української мови , класні керівники.
V засідання: УДОСКОНАЛЕННЯ РОДИННОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ Травень
№ з/п Зміст Відповідальні Відмітка про виконання
1. Виконання плану роботи методичного об’єднання за 2019 – 2020 навчальний рік. Підведення підсумків роботи класних керівників. Перспективи планування роботи на 2020 -2021 навчальний рік. Голова МО
2. Профілактика травматизму. Попередження нещасних випадків з учнями в школі та в побуті перед літніми канікулами. Голова МО
3. Аналіз проведення тижнів БЖД Педагог-організатор
4. Аналіз відвідування учнями школи Практичний психолог,класні керівники

Робота між засіданнями

№ з/п Зміст Відповідальні Відмітка про виконання
1. Методично – консультативна робота з класними керівниками Голова МО
2. Робота з членами МО над реалізацією виховних проблем. Голова МО
3. Контроль за станом відвідування учнів школи. Голова МО
4. Круглий стіл: "Нові форми роботи з учнями". Практичний психолог
5. Родинне свято. Педагог-організатор
6. Зібрання пропозицій учителів, батьків, учнів щодо планування виховної роботи на 2020– 2021 н. р Класні керівники

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА БУЛІНГ У ШКОЛІ: ЧОГО ОЧІКУВАТИ ВІД НОВОГО ЗАКОНУ

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Трохи статистики

Треба відзначити, що ситуація з булінгом в Україні невтішна. Опитування

U-Report Україна, яке проводилось у травні 2016 року, показало, що з 2000 респондентів 89% підтверджують існування проблеми булінгу в Україні. Поза тим, U-репортери вважають, що найчастіше знущання та образи відбуваються у школі, при зустрічі (76%) та у соцмережах (33%), а цькування по телефону (3%) є найменш поширеним в Україні. Разом з тим, 17 % опитаних просто не знали, кому сказати про те, що вони постраждали, а ще 26% U-репортерів здавалося, що у цьому немає нічого дивного.

За даними дослідження UNICEF Ukraine у 2017 році, 67% дітей стикалися з булінгом в тих чи інших проявах (були жертвою чи свідком), а 40% постраждалих від цькування ні з ким не ділиться проблемою і не зверталися за допомогою.

Закон вперше дає визначення поняття "булінг"

По-перше, новий закон доповнює Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 173-4, в якій визначено поняття "булінгу". Так, закон визначає булінг (цькування) як

"діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого".

У визначенні також виокремлюються види булінгу (цькування) – діяння у формі психологічного, фізичного, економічного, сексуального насильства. Не менш важливим є включення до вчинення будь-якої з форм насильства із застосуванням електронних комунікацій – так званий кібербулінг.

По-друге, Закон України "Про освіту" доповнено переліком типових ознак булінгу (цькування). Середи них:

систематичність (повторюваність) діяння;

наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;

наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого".

По-третє, новий закон покладає на керівників закладів освіти обов’язок щодо створення в закладах освіти безпечного освітнього середовища. Зокрема, директори шкіл:

- повідомлятимуть уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та службу у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладах освіти;

- забезпечуватимуть виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг школярам, які вчинили булінг (цькування), стали його жертвами чи свідками;

- розроблятимуть і затверджуватимуть плани заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню).

ЯК ПРИТЯГУВАТИМУТЬ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ?

Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи поліції у справах неповнолітніх складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Після цього справа передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення.

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання.

Строк розгляду справи судом – 15 днів з дня отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи.

Доказами у справах про факти цькування можуть бути:

· пояснення особи, яку притягують до відповідальності,

· пояснення потерпілого та свідків,

· висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода),

· речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого,

· письмові документи,

· матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування.

"Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування) без рішення суду неможливе".

А як щодо відповідальності?

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. Існувала кримінальна відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження, яка для громадян України наступає з 16 років. Або за умисне нанесення тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень з 14 років, за що передбачено покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі. Якщо ж дитина не досягла 14 років і завдала серйозних тілесних ушкоджень іншій дитині, штраф у розмірі 51 гривні покладався на батьків.

Проте самим покаранням за фізичне насильство не вдавалося охопити всі сторони булінгу (цькування) як такого. Наприклад, неможливо було покарати дітей, які ігнорують, бойкотують чи цькують свого однокласника. Важливо, що в закріпленому понятті відображені можливі наслідки булінгу (цькування) у вигляді наявної або потенційної шкоди. Це свідчить про можливість притягнення до відповідальності за булінг (цькування), навіть якщо у потерпілого відсутні фізичні ознаки його вчинення.

З прийняттям нового закону ситуація змінилася. Відтепер вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку ( так само як суспільно корисні роботи – до злісних неплатників аліментів).

А от адміністративну відповідальність вчителів за приховування випадків булінгу, яку пропонували в першій редакції Проекту закону, вирішили прибрати. Разом з тим, Закон зобов’язує педагогічних працівників повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів. Як реагуватиме адміністрація закладу на замовчування цькування педагогами законом не передбачено.

Протидія булінгу – це спільна справа


Виховна робота в школі

Оскільки виховання в наш час цілком зосереджене в школі, саме на школу, на вчителя лягає головний тягар відповідальності за подальшу долю людства. «Найголовнішим у вихованні має бути особистість безпосереднього вихователя, який віч на віч знаходиться з учнями. Вплив особистості педагога на молоду душу становить ту силу, яку не можна замінити ні підручниками, ні моральними повчаннями, ні системою покарань і заохочень. Важливе значення має дух закладу, але цей дух живе не серед стін, не на папері, а в характері більшості вчителів і від них переходить в характер вихованців»,- писав К.Д.Ушинський. Вдумуючись в ці слова переконуєшся в тому, що насправді саме від класного керівника залежить яким буде клас, яка думка в оточуючих складеться про вихованців. Приклад учителя у вихованні дітей важко переоцінити, тому не можна відривати професійну майстерність вихователя від його особистості. Перше і друге необхідно розглядати в їх нерозривній єдності віддаючи перевагу духовності і культурі педагога.
Вся виховна робота в школі організовувалася включаючи ряд етапів:
- вивчення відносин, інтересів і потреб дітей;
- організація спільних форм дозвілля;
- взаємодія з батьками, взаємодія класів, гуртків;
- зустрічі з цікавими людьми;
- психологічне консультування батьків;
- робота органів самоврядування.
Педагоги школи відповідальні за те, щоб учень відповідав умовам часу, формують в нього такі риси, як моральність, патріотизм, правову культуру, духовність, активну життєву позицію, почуття обов’язку, відповідальність перед державою і самим собою, прагнення до самовдосконалення, самореалізації. Обрано єдину виховну тему у роботі з учнями, що пов’язана з науково-методичною проблемою школи: організація родинно – сімейного виховання на засадах народної педагогіки. Завдання виховної роботи в нашій школі в цілому регламентується концепцією виховної роботи й спрямовано на створення умов для розвитку й саморозвитку дитини.

ІНФОРМАЦІЯ

Постановою Президента України від 23.10.2014 року в українському календарі з'являється ще одне свято – День захисника України (14жовтня). День захисника Вітчизни (23 лютого) скасовується як державне свято.

21 листопада - День гідності та свободи.

Кiлькiсть переглядiв: 1495

Коментарi